• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • Урочисте свято «Прямолиць - до Кобзаря»

Урочисте свято «Прямолиць - до Кобзаря»

2014-03-06

/Files/images/novini/SAM_2685.JPG

9 березня Україна перегортає нову сторінку в історії святкування ювілею Великого Кобзаря і поставить питання, чи чуємо ми його голос через століття?

Так, чуємо…

Шевченко є для нас і Батьком Тарасом, і натхненним голосом цілого народу, і Пророком і національною святинею. І.Я. Франко говорив про Т.Г. Шевченка: «Він був сином мужика і став володарем в Царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у Царстві людської культури». Так, Тарас Шевченко, як явище, велике й вічне – невичерпний, нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною. І разом з нею вбирає в себе болі та думи, стає до нових скрижалей долі, до державних справ. Він розвивається в нашому часі, в історії. Ми на вічному шляху до Шевченка.

Сьогодні в хаті кожного українця на книжковій полиці стоїть «Кобзар», в шкільних класах квітнуть портрети Шевченка, слово Тарасове світить і малому, і дорослому. Його слово не забуте, воно лунає в Україні.

Студенти першого курсу кафедри фізичної реабілітації Полтавського інституту економіки і права разом з Полтавською обласною бібліотекою для дітей ім.. П. Мирного провели урочисте свято на честь 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка «Прямолиць - до Кобзаря».

Почалося свято урочистим марафоном «Ми не забули тебе, Тарасе», в якому учні 7 класу ЗОШ № 27 читали вірші «Сон», «Холодний яр», «Розрита могила», «Минають дні, минають ночі», «Заповіт» та ін., які обпікали душі присутніх словесним вогнем Шевченка. Кожна поезія світилася великою мудрістю безсмертного генія, де він із глибини минулого слав свої непохитні заповіти синам рідної землі, закликав до волі, до свободи, де кожен рядок ототожнювався з рідною Україною, її народом. Віршовані рядки змінювалися мелодіями пісень на слова Тараса Григоровича: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Садок вишневий коло хати» та ін..

З великим інтересом учасники свята подивилися сцену із драми Т. Г. Шевченка «Назар Стодоля» у виконанні студентів. Ролі виконували: Назар Стодоля – Іван Дяченко; Галя – Тетяна Заяц; Стеха – Наталя Чернецька; Хома – Артем Крат, свати: Тарас Петров, Олексій Гончар.

Барвисте українське вбрання учасників дійства, відповідний інтер’єр бібліотечного залу: рушники, посуд, книжкова виставка творів Великого Кобзаря. І на завершення – дегустація улюблених страв Тараса Григоровича: борщ із сушеними карасями, пшоняна каша на раковій юшці, вареники з капустою, пироги з вишнями, квас. Все це робило свято урочистим, піднесеним і зворушливим.

І все промовляло: минають роки, спливають віки, а Великий Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є і буде Україна, і народ український, який пам’ятає:

«Свою Україну любіть

Любіть її. Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї господа моліть»

Молодь свято виконує заповіти Великого Кобзаря.

/Files/images/novini/SAM_2686.JPG/Files/images/novini/SAM_2693.JPG/Files/images/novini/SAM_2699.JPG/Files/images/novini/SAM_2716.JPG/Files/images/novini/SAM_2697.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 261